грубощі
ГРУ́БОЩІ, ів, мн. Грубі вчинки; грубі слова.
— Та-ак, — перебив Турбай, ледве стримуючись, щоб не наговорити грубощів (Руд., Остання шабля, 1959, 522).
Словник української мови (СУМ-11)ГРУ́БОЩІ, ів, мн. Грубі вчинки; грубі слова.
— Та-ак, — перебив Турбай, ледве стримуючись, щоб не наговорити грубощів (Руд., Остання шабля, 1959, 522).
Словник української мови (СУМ-11)