груповий
ГРУПОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гру́па 1.
Потім ішли групові фотографії заводських ополченців (Кучер, Чорноморці, 1956, 145);
На фермах налагоджено групове утримання свиней (Колг. Укр., 7, 1960, 4);
Груповий політ радянських космічних кораблів являє собою новий найвеличніший тріумф нашої вітчизняної науки і техніки (Ком. Укр., 10, 1962, 45).
Словник української мови (СУМ-11)