1. Словник української мови в 11 томах

груповий

ГРУПОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гру́па 1.

Потім ішли групові фотографії заводських ополченців (Кучер, Чорноморці, 1956, 145);

На фермах налагоджено групове утримання свиней (Колг. Укр., 7, 1960, 4);

Груповий політ радянських космічних кораблів являє собою новий найвеличніший тріумф нашої вітчизняної науки і техніки (Ком. Укр., 10, 1962, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. груповий — групови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. груповий — [груповий] м. (на) -вому/-поув'ім, мн. -поув'і Орфоепічний словник української мови
  3. груповий — -а, -е. Прикм. до група 1). Групова квота — різновид виборчої квоти; підраховується шляхом поділу кількості поданих голосів на кількість мандатів з подальшим доданням одиниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. груповий — СПІ́ЛЬНИЙ (який виконується, здійснюється, проявляється усіма — в суспільстві, групі, колективі), КОЛЕКТИ́ВНИЙ, СУКУ́ПНИЙ, ГУРТОВИ́Й, СУМІ́СНИЙ, ЗГРА́ЙНИЙ поет.; ГРУПОВИ́Й (який здійснюється групою осіб); КОЛЕГІА́ЛЬНИЙ (перев. про ухвалу, обговорення і... Словник синонімів української мови