груповий

групови́й

-а, -е.

Прикм. до група 1).

Групова квота — різновид виборчої квоти; підраховується шляхом поділу кількості поданих голосів на кількість мандатів з подальшим доданням одиниці.

Групове страхування — різновид особистого страхування, що укладається з адміністрацією підприємства або профспілкою.

Груповий аукціон — форма біржової торгівлі, за якої здійснюється накопичення замовлень, що їх потім розпродують один раз чи двічі.

Груповий експеримент — будь-який експеримент, у якому бере участь велика кількість суб'єктів.

Груповий показник ек. — узагальнюючий, зведений економічний показник, що об'єднує, синтезує окремі показники і характеризує усю групу показників в цілому.

Груповий шлюб — найдавніша форма шлюбу, за якої усі чоловіки одного роду або певної внутрішньородової групи могли мати шлюбні зв'язки з усіма жінками іншої такої ж групи.

Групові самогубства — численні випадки самогубства, які відбуваються недалеко один від одного у часі та на обмеженій території.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. груповий — групови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. груповий — [груповий] м. (на) -вому/-поув'ім, мн. -поув'і Орфоепічний словник української мови
  3. груповий — СПІ́ЛЬНИЙ (який виконується, здійснюється, проявляється усіма — в суспільстві, групі, колективі), КОЛЕКТИ́ВНИЙ, СУКУ́ПНИЙ, ГУРТОВИ́Й, СУМІ́СНИЙ, ЗГРА́ЙНИЙ поет.; ГРУПОВИ́Й (який здійснюється групою осіб); КОЛЕГІА́ЛЬНИЙ (перев. про ухвалу, обговорення і... Словник синонімів української мови
  4. груповий — ГРУПОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гру́па 1. Потім ішли групові фотографії заводських ополченців (Кучер, Чорноморці, 1956, 145); На фермах налагоджено групове утримання свиней (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах