груповий
групови́й
-а, -е.
Прикм. до група 1).
Групова квота — різновид виборчої квоти; підраховується шляхом поділу кількості поданих голосів на кількість мандатів з подальшим доданням одиниці.
Групове страхування — різновид особистого страхування, що укладається з адміністрацією підприємства або профспілкою.
Груповий аукціон — форма біржової торгівлі, за якої здійснюється накопичення замовлень, що їх потім розпродують один раз чи двічі.
Груповий експеримент — будь-який експеримент, у якому бере участь велика кількість суб'єктів.
Груповий показник ек. — узагальнюючий, зведений економічний показник, що об'єднує, синтезує окремі показники і характеризує усю групу показників в цілому.
Груповий шлюб — найдавніша форма шлюбу, за якої усі чоловіки одного роду або певної внутрішньородової групи могли мати шлюбні зв'язки з усіма жінками іншої такої ж групи.
Групові самогубства — численні випадки самогубства, які відбуваються недалеко один від одного у часі та на обмеженій території.
Значення в інших словниках
- груповий — групови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- груповий — [груповий] м. (на) -вому/-поув'ім, мн. -поув'і Орфоепічний словник української мови
- груповий — СПІ́ЛЬНИЙ (який виконується, здійснюється, проявляється усіма — в суспільстві, групі, колективі), КОЛЕКТИ́ВНИЙ, СУКУ́ПНИЙ, ГУРТОВИ́Й, СУМІ́СНИЙ, ЗГРА́ЙНИЙ поет.; ГРУПОВИ́Й (який здійснюється групою осіб); КОЛЕГІА́ЛЬНИЙ (перев. про ухвалу, обговорення і... Словник синонімів української мови
- груповий — ГРУПОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гру́па 1. Потім ішли групові фотографії заводських ополченців (Кучер, Чорноморці, 1956, 145); На фермах налагоджено групове утримання свиней (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах