1. Великий тлумачний словник сучасної мови

група

гру́па

-и, ж.

1》 Кілька осіб, тварин або предметів, що знаходяться разом, близько один біля одного.

2》 Сукупність предметів, речовин, явищ і т. ін., внутрішньо об'єднаних на основі спільності, подібності властивостей, ознак і т. ін.

Група крові — таксони крові за її природними імунологічними ознаками, що дозволяє об'єднати людей у відповідні групи.

3》 Сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею і т. ін.

Банківська група — група інвестиційних лідерів, які беруть індивідуальну фінансову відповідальність.

Група збуту фін. — група інвестиційних лідерів та інших фінансових корпорацій, що сприяють банківській групі в розміщенні цінних паперів нових випусків.

Група передплати бірж. — група біржових дилерів, які розміщують новий випуск цінних паперів.

Фінансова група — група з декількох підприємств, які об'єднали свої фінансові ресурси з єдиною метою та в спільних інтересах.

Фінансово-промислова група — статутна чи договірна юридична особа, створена шляхом об'єднання суб'єктами підприємницької діяльності належних їм чи закріплених за ними майна, фінансових ресурсів.

4》 заст. Те саме, що клас 3).

5》 Частина оркестру, яка об'єднує музикантів, що грають на однорідних інструментах.

6》 Невеликий інструментальний ансамбль, що виконує естрадну музику, переважно рок, модерн та ін.; гурт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. група — (невелика кількість осіб) гурт, громадка, розм. громада, ватага, діал. гурма. Словник синонімів Полюги
  2. група — гру́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. група — 1. Сукупність індивідів, об’єднаних певною спільною ознакою: спільним просторовим і часовим буттям, діяльністю, економічними, демографічними, психологічними і іншими характеристиками. Словник із соціальної роботи
  4. група — Гурт, громада, компанія, осередок, товариство; (суспільна) угруповання, середовище; групка; пор. ФРАКЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  5. група — Гурт, гурток, гурточок, див. плеяда Словник чужослів Павло Штепа
  6. група — 1. Частина оркестру, що об’єднує музикантів, які грають на однорідних інструментах — струнних, дерев’яних духових, мідних духових, ударних тощо. 2. В естрадній практиці термін... Словник-довідник музичних термінів
  7. група — (англ. group) двоє чи більше людей, котрі взаємодіють одне з одним таким чином, що кожен із них одночасно і впливає на іншого, і зазнає його впливу. Економічний словник
  8. група — див. багато Словник синонімів Вусика
  9. група — АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи — ансамблі пісні й танцю (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  10. група — Гру́па, -пи, -пі; гру́пи, груп (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. група — ГРУ́ПА, и, ж. 1. Кілька осіб, тварин або предметів, що знаходяться разом, близько один біля одного. І вся ця група гір од низу до самісінького верху заросла густим ялиновим лісом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах