клас
-у, ч.
1》 Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ.
|| Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин.
|| лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками.
|| Сукупність цифр трьох сусідніх розрядів числа; підрозділ числа.
|| Розряд суден транспортного флоту залежно від типу будови, обладнання, завдань, для яких він призначений, і т. ін. Клас міноносців.
|| Тип пасажирських залізничних вагонів чи кают на пароплавах залежно від вигод для пасажирів.
2》 Розряд, підрозділ як одиниця класифікації в різних науках, галузях діяльності і т. ін.
3》 Великі групи людей, які розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їхнім зв'язком (здебільшого закріпленим і оформленим у законах) із засобами виробництва, за їхньою роллю в суспільній організації праці та за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, яка є в їхньому розпорядженні.
|| заст. Суспільний стан.
4》 Підрозділ початкової, середньої школи, гімназії, ліцею, що охоплює учнів одного року навчання та однакового рівня знань; група (у 4 знач.).
|| Учні такого підрозділу.
|| У спеціальних навчальних закладах – підрозділ, у якому вивчають певний предмет під керівництвом фахівця. Клас баяна. Клас живопису.
5》 Кімната в школі, гімназії і т. ін., де здійснюється навчальний процес.
6》 з означ. Міра якості, ступінь, рівень чого-небудь.
|| Ступінь підготовленості; кваліфікація. Футболіст високого класу.
Показувати (показати) клас чого — виконувати що-небудь з великим успіхом, із майстерністю.
7》 У дореволюційній Росії – певний ступінь чину, в табелі про ранги. Чиновник третього класу.
|| Певний ранг чи розряд деяких цивільних звань у працівників міністерства закордонних справ, прокуратури, юстиції тощо. Радник юстиції першого класу.
8》 Дитяча гра, за правилами якої треба, стрибаючи на одній нозі, пересувати носком камінець з однієї клітки, накресленої на землі, асфальті тощо, у наступну.
|| Накреслена на землі, асфальті тощо фігура для такої гри.
Значення в інших словниках
- клас — З клас вийшов: в колишній Австрії той, кого протягом трьох років при наборі визнавали нездатним до військової служби, «виходив з клас», тобто звільнявся назавжди з військовозобов'язаних [VIII] Словник з творів Івана Франка
- клас — клас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клас — Поняття «суспільний клас» описує систему поділу суспільства. Можна визначити три шари, або «рівні» суспільного життя: 1) рівень, що його можна назвати економічною структурою... Енциклопедія політичної думки
- клас — [клас] -су, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- клас — Кляса, див. категорія, рід. розряд Словник чужослів Павло Штепа
- Клас — При посвяті декількох кандидатів у черговий ступінь їхня збірна назва. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- клас — КЛАС, у, ч. 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. Весь мінеральний світ поділяється на 20 класів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- клас — виг. Добре, відмінно — вияв захоплення. Але нарації навіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочє», «прікол», «кльовая тьолка», «закумарєная», «раскумарєная», «клас» і т. д. (Інтернет). Боже, який це клас, коли бачиш когось дужчого за себе (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
- клас — (-у) ч.; жрм; схвальн. 1. Щось відмінне, високої якости, яке викликає захоплення. Чула таку? ... Ні. — Це — клас, найсучасніша, виконують чуваки "Наутілуса Помпіліуса" (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 259. 2. у знач. вигуку. Вираження будь-якої позитивної емоції. БСРЖ, 259; ПСУМС, 34. Словник жарґонної лексики української мови
- клас — (від лат. classis – розряд, група) 1. Сукупність, розряд, група предметів або явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. К. суспільний – див. класи суспільні. 3. Природна систематична група, що об’єднує споріднені ряди тварин або порядки рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
- клас — I у логіці сукупність предметів однакового виду, виділених на підставі певних спільних характеристик; серія, ряд, одиниця поділу предметів; також дистрибутивна множина. II одиниця в систематиці тварин, нижча за тип, включає близькоспоріднені ряди. Універсальний словник-енциклопедія
- клас — показа́ти клас чого і без додатка. Зробити, виконати що-небудь з великою майстерністю, з великим успіхом. Лягла зима! На лижах би! Та часу в нас нема, А то б могла я клас тут показати (М. Рильський); — Ти пласт не силою бери, а вмінням та підходом. Фразеологічний словник української мови
- клас — КЛАС (підрозділ початкової, середньої школи та гімназії), ГРУ́ПА заст. Однолітка з дівчатами класу, вона, проте, раніше за них розквітла (О. Гончар); — Я вже до школи ходжу.. — І в яку ти групу ходиш?.. — У другу (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
- клас — КЛАС, у, ч. 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. Усі вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом, поділяються на класи й категорії (Автомоб. Словник української мови в 11 томах
- клас — рос. класс 1. Сукупність, група людей, предметів, явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. Усі опціони на купівлю і продаж одного і того ж цінного паперу (одного виду цінних паперів). Eкономічна енциклопедія
- клас — Клас, -су м. 1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі. Св. Л. 135. 2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. Харьк. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас. Левиц. Пов. 177. Словник української мови Грінченка