клас

Кляса, див. категорія, рід. розряд

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клас — показа́ти клас чого і без додатка. Зробити, виконати що-небудь з великою майстерністю, з великим успіхом. Лягла зима! На лижах би! Та часу в нас нема, А то б могла я клас тут показати (М. Рильський); — Ти пласт не силою бери, а вмінням та підходом. Фразеологічний словник української мови
  2. клас — виг. Добре, відмінно — вияв захоплення. Але нарації навіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочє», «прікол», «кльовая тьолка», «закумарєная», «раскумарєная», «клас» і т. д. (Інтернет). Боже, який це клас, коли бачиш когось дужчого за себе (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
  3. клас — клас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. клас — Клас, -су м. 1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі. Св. Л. 135. 2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. Харьк. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас. Левиц. Пов. 177. Словник української мови Грінченка
  5. клас — [клас] -су, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  6. клас — I у логіці сукупність предметів однакового виду, виділених на підставі певних спільних характеристик; серія, ряд, одиниця поділу предметів; також дистрибутивна множина. II одиниця в систематиці тварин, нижча за тип, включає близькоспоріднені ряди. Універсальний словник-енциклопедія
  7. клас — З клас вийшов: в колишній Австрії той, кого протягом трьох років при наборі визнавали нездатним до військової служби, «виходив з клас», тобто звільнявся назавжди з військовозобов'язаних [VIII] Словник з творів Івана Франка
  8. клас — КЛАС, у, ч. 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. Весь мінеральний світ поділяється на 20 класів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  9. клас — Поняття «суспільний клас» описує систему поділу суспільства. Можна визначити три шари, або «рівні» суспільного життя: 1) рівень, що його можна назвати економічною структурою... Енциклопедія політичної думки
  10. клас — (-у) ч.; жрм; схвальн. 1. Щось відмінне, високої якости, яке викликає захоплення. Чула таку? ... Ні. — Це — клас, найсучасніша, виконують чуваки "Наутілуса Помпіліуса" (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 259. 2. у знач. вигуку. Вираження будь-якої позитивної емоції. БСРЖ, 259; ПСУМС, 34. Словник жарґонної лексики української мови
  11. клас — -у, ч. 1》 Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. || Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. || лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. клас — КЛАС (підрозділ початкової, середньої школи та гімназії), ГРУ́ПА заст. Однолітка з дівчатами класу, вона, проте, раніше за них розквітла (О. Гончар); — Я вже до школи ходжу.. — І в яку ти групу ходиш?.. — У другу (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  13. Клас — При посвяті декількох кандидатів у черговий ступінь їхня збірна назва. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  14. клас — КЛАС, у, ч. 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. Усі вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом, поділяються на класи й категорії (Автомоб. Словник української мови в 11 томах
  15. клас — (від лат. classis – розряд, група) 1. Сукупність, розряд, група предметів або явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. К. суспільний – див. класи суспільні. 3. Природна систематична група, що об’єднує споріднені ряди тварин або порядки рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
  16. клас — рос. класс 1. Сукупність, група людей, предметів, явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. Усі опціони на купівлю і продаж одного і того ж цінного паперу (одного виду цінних паперів). Eкономічна енциклопедія