клас
КЛАС, у, ч.
1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ.
Весь мінеральний світ поділяється на 20 класів (з наук. літ.);
// Сукупність однорідних предметів чи явищ зі спільними істотними ознаками; розглядається як єдине ціле.
Відомі цілі класи синтетичних органічних речовин, здатних змінювати геном живих організмів (з наук. літ.);
До класу займенників належать групи слів, що є найзагальнішими позначеннями предметів, істот, явищ, понять або ознак (з навч. літ.);
// Тип пасажирських залізничних вагонів чи кают на пароплавах, місць у літаках і т. ін.
За хвилину Софія вже стояла у вікні вагона першого класу (Леся Українка);
[Гликерія Хвед:] Та ти б, дитинко, хоч шапочку скинула, роздяглася. I їстоньки ж хочеш? Господи, такий же свiт проїхала! [Софія (скидаючи капелюха, жакет):] Та ще як, мамуню! У вагонi четвертого класу, двоє суток не виходячи з вагона (В. Винниченко);
Серед інших у Порт-Саїді до другого класу сіло двоє мужчин (Ю. Смолич).
2. соц. Велика група людей із історично зумовленим місцем у системі суспільного виробництва, об'єднана однаковим, звичайно законодавчо закріпленим, відношенням до засобів виробництва й розподілу та спільністю інтересів.
Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства .. з нижчим, біднішим класом народу, який обстоює і боронить громадські інтереси (М. Коцюбинський);
Дворянин з походження, піднісся Пушкін могутнім помахом крил над своїм класом і над своїм віком (М. Рильський);
Я не вiдповiдаю за батькiв. А втiм, що ж: одним судилося бути спадкоємцями свого класу, а iншим – ренегатами (Б. Антоненко-Давидович);
// заст. Суспільний стан.
Уважається добрим тоном писати тільки про бояр, князів, з життя вищих класів (М. Коцюбинський);
Наявність численного класу купців передбачає існування не якихось селищ або городищ общинно-родової формації, а міст, які цілком відповідали вимогам пізньорабовласницького чи ранньофеодального суспільства (І. Білик).
3. Підрозділ початкової, середньої школи, ліцею, гімназії і т. ін., який охоплює учнів одного року навчання та однакового рівня знань.
[Женя:] Я лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (М. Кропивницький);
Вона колись ходила до нашої гімназії; я тоді була в третьому класі (Леся Українка);
Школярочка іде у перший клас .. Настав для дівчинки жаданий час Пізнати дивні таємниці світу (Л. Дмитерко);
Тоді мене учителька забрала. А далі – дитбудинок. Старший клас (М. Бажан);
// Учні такого підрозділу.
Василь з плачем розказав матері, як увесь клас зоставили без обіду (Панас Мирний);
Клас збуджено заворушився (О. Копиленко);
Міліціонер і каже: – Оце, хлопці, Історичний музей, де зараз весь ваш клас разом з учителькою. Ходімо пошукаємо їх (В. Нестайко);
// У спеціальних навчальних закладах – підрозділ, де вивчають певний предмет під керівництвом фахівця.
М'язисті й стрункі, вони здалися Шевченкові групою навмисно підібраних натурщиків з класів Академії художеств (З. Тулуб);
Вчився Богдан [Хмельницький] і в єзуїтському колегіумі у Львові, пройшов там класи граматики, поетики й риторики (О. Апанович);
Я прийшов до вас, ваше преподобіє,.. дізнатися, чи надасте ви мені клас французької мови (Р. Іваничук);
Кілька років тому я покинув клас філософії в Київській академії (Валерій Шевчук).
4. біол. Одна з вищих категорій у систематиці тварин і рослин, що складається із ряду (у тварин) або порядку (у рослин).
Метелик-капустянка належить до класу комах (з наук. літ.);
Жаб відносять до класу земноводних (з навч. літ.).
5. Кімната в школі, гімназії, ліцеї і т. ін., де відбувається навчальний процес.
До навчання хлопець явно ледачий, приходить у клас на другу, часом на третю лекцію (С. Васильченко);
Знову фізик наш привітний входить з колбами до класу (І. Нехода);
Школа вже приготувалася до нового навчального року, класи були відремонтовані (В. Собко);
Люблю я завзятих хлоп'ят і дівчат за те, що до знань вони ласі; люблю завітати й розмову почать з кмітливими в класі (Д. Білоус);
Половину танцювального салону забрали під гімнастичний клас (Ю. Андрухович).
6. з означ. Міра якості, ступінь, рівень чого-небудь.
Чи не від початку 30-х років [ХХ ст.] нашій критиці ходило тільки про те, щоб заднім числом перевести поета [П. Тичину] із класу Олеся чи Філянського до більш “пролетарського” класу Коцюбинського, Горького чи навіть... Маяковського (В. Стус);
// Ступінь підготовленості; кваліфікація.
Справді, коли б Ви, вельмишановний пане, не були філологом високого класу, Ви могли б бути високого класу публіцистом (І. Франко);
Шофер першого класу – і на волах їздить. Діти дражнять, хлопці проходу не дають (В. Кучер);
Якщо ти фахівець абиякий, то тільки електромашинка загуде, овечка в тебе рветься, б'ється під руками, мусиш її в'язати. А найвищий клас – це коли стрижеш і не в'яжеш (О. Гончар);
Детектив мого класу знає силу-силенну всяких трюків (Л. Кононович).
7. іст. У дореволюційній Росії – певний ступінь чину в табелі про ранги.
Скинення царя і самодержавства ми, вчителі, селянські сини, чиновники дев'ятого класу, зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко);
// Певний ранг чи розряд деяких цивільних звань у працівників міністерства закордонних справ, прокуратури, юстиції і т. ін.
Радник юстиції першого класу.
8. перев. мн. кла́си. Дитяча гра, за правилами якої треба, стрибаючи на одній нозі, пересувати носком камінець з однієї клітки, накресленої на землі, асфальті і т. ін., у наступну.
Гнат Романович роздивлявся дітей, які гралися на тротуарі в класи: дівчинка на одній нозі скакала з клітинки в клітинку, а дві інші стежили, чи не наступить вона де на лінію, проведену крейдою (Є. Гуцало);
// Накреслена на землі, асфальті і. т. ін. фігура для такої гри.
У дитинстві всі ми полюбляли малювати класи на асфальті (з газ.).
9. у знач. пред., розм. Виражає захоплення, високу оцінку чого-небудь.
– Ви помітили, як хавбек Костенко м'ячиком грається? Підкине раз, підкине два! Та – бух! Ух, і молодчина! – А пасує як, – додав я. – Клас!.. (О. Ковінька);
– Я ніде так не наїдався винограду, – казав він, – як в Афгані [Афганістані]. То був клас!.. (В. Шкляр);
Боже, який це клас, коли бачиш когось дужчого за себе! (О. Забужко).
(1) Робітни́чий клас – соціальна група індустріального суспільства, що зайнята найманою, перев. фізичною працею.
– Робітничий клас .. надзвичайно влучно схарактеризував Кайзерлінг в одній із своїх робіт: нова людина, на його думку, є тип шофера, простий, бадьорий і взброєний [озброєний] практичними, власне технічними знаннями (В. Підмогильний).
Значення в інших словниках
- клас — З клас вийшов: в колишній Австрії той, кого протягом трьох років при наборі визнавали нездатним до військової служби, «виходив з клас», тобто звільнявся назавжди з військовозобов'язаних [VIII] Словник з творів Івана Франка
- клас — клас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клас — Поняття «суспільний клас» описує систему поділу суспільства. Можна визначити три шари, або «рівні» суспільного життя: 1) рівень, що його можна назвати економічною структурою... Енциклопедія політичної думки
- клас — [клас] -су, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- клас — -у, ч. 1》 Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. || Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. || лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клас — Кляса, див. категорія, рід. розряд Словник чужослів Павло Штепа
- Клас — При посвяті декількох кандидатів у черговий ступінь їхня збірна назва. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- клас — виг. Добре, відмінно — вияв захоплення. Але нарації навіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочє», «прікол», «кльовая тьолка», «закумарєная», «раскумарєная», «клас» і т. д. (Інтернет). Боже, який це клас, коли бачиш когось дужчого за себе (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
- клас — (-у) ч.; жрм; схвальн. 1. Щось відмінне, високої якости, яке викликає захоплення. Чула таку? ... Ні. — Це — клас, найсучасніша, виконують чуваки "Наутілуса Помпіліуса" (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 259. 2. у знач. вигуку. Вираження будь-якої позитивної емоції. БСРЖ, 259; ПСУМС, 34. Словник жарґонної лексики української мови
- клас — (від лат. classis – розряд, група) 1. Сукупність, розряд, група предметів або явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. К. суспільний – див. класи суспільні. 3. Природна систематична група, що об’єднує споріднені ряди тварин або порядки рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
- клас — I у логіці сукупність предметів однакового виду, виділених на підставі певних спільних характеристик; серія, ряд, одиниця поділу предметів; також дистрибутивна множина. II одиниця в систематиці тварин, нижча за тип, включає близькоспоріднені ряди. Універсальний словник-енциклопедія
- клас — показа́ти клас чого і без додатка. Зробити, виконати що-небудь з великою майстерністю, з великим успіхом. Лягла зима! На лижах би! Та часу в нас нема, А то б могла я клас тут показати (М. Рильський); — Ти пласт не силою бери, а вмінням та підходом. Фразеологічний словник української мови
- клас — КЛАС (підрозділ початкової, середньої школи та гімназії), ГРУ́ПА заст. Однолітка з дівчатами класу, вона, проте, раніше за них розквітла (О. Гончар); — Я вже до школи ходжу.. — І в яку ти групу ходиш?.. — У другу (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
- клас — КЛАС, у, ч. 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. Усі вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом, поділяються на класи й категорії (Автомоб. Словник української мови в 11 томах
- клас — рос. класс 1. Сукупність, група людей, предметів, явищ, що мають спільні ознаки, якість. 2. Усі опціони на купівлю і продаж одного і того ж цінного паперу (одного виду цінних паперів). Eкономічна енциклопедія
- клас — Клас, -су м. 1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі. Св. Л. 135. 2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. Харьк. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас. Левиц. Пов. 177. Словник української мови Грінченка