клапан

Значення в інших словниках

1. клапан — кла́пан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. клапан — Хлипавка; (у мідних трубах) пістон. Словник синонімів Караванського
3. клапан — [клапан] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
4. клапан — Клапан — valve — Ventil, Klappe – деталь, заслінка або пристрій для управління витратами газу, пари або рідини в машинах і трубопроводах шляхом зміни площі прохідного перерізу. Застосовують К. для створення перепаду тиску (дросельні... Гірничий енциклопедичний словник
5. клапан — -а, ч. 1》 У механізмі, машині – накривка, що прикриває отвір, крізь який проходить пара, газ, рідина тощо; хлипавка. Запобіжний клапан. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. клапан — (від нім. Klappe — кришка, заслінка, клапан) — деталь механізму духових і пневматичних інструментів, яка призначена для зміни висоти звуку шляхом відкривання та закривання отворів в корпусі інструмента для змінювання довжини каналу. Винайдений в XVI ст. Словник-довідник музичних термінів
7. клапан — КЛА́ПАН, а, ч. 1. техн. Деталь механізму – накривка, що прикриває отвір, через який проходить пара, газ, рідина і т. ін. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (В. Словник української мови у 20 томах
8. клапан — клапа́н (від нім. Кlарре) заслінка. Словник іншомовних слів Мельничука
9. клапан — КЛА́ПАН, а, ч. 1. У механізмі, машині — накривка, що прикриває отвір, через який проходить пара, газ, рідина тощо; хлипавка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (Еллан, II, 1958, 10); Запобіжний клапан; *Образно. Словник української мови в 11 томах
10. клапан — Клапан, -на м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = клап і. Гол. Од. 22. Словник української мови Грінченка