1. Гірничий енциклопедичний словник

клапан

Клапан — valve — Ventil, Klappe – деталь, заслінка або пристрій для управління витратами газу, пари або рідини в машинах і трубопроводах шляхом зміни площі прохідного перерізу. Застосовують К. для створення перепаду тиску (дросельні К.), для запобігання зворотного потоку рідини (зворотні К.), часткового випускання газу, пари або рідини при надмірному підвищенні тиску (запобіжні К.), регулювання тиску або витрат (регулюючі К.), зниження тиску і його стабілізації (редукційні К.). Крім того, К. застосовують як запірну арматуру для герметичного відключення трубопроводів, технологічних апаратів, теплоенергетичних установок тощо. Див. вентиль.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клапан — кла́пан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клапан — Хлипавка; (у мідних трубах) пістон. Словник синонімів Караванського
  3. клапан — [клапан] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. клапан — -а, ч. 1》 У механізмі, машині – накривка, що прикриває отвір, крізь який проходить пара, газ, рідина тощо; хлипавка. Запобіжний клапан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клапан — (машин.) хлипавка, (муз.) хлапка Словник чужослів Павло Штепа
  6. клапан — (від нім. Klappe — кришка, заслінка, клапан) — деталь механізму духових і пневматичних інструментів, яка призначена для зміни висоти звуку шляхом відкривання та закривання отворів в корпусі інструмента для змінювання довжини каналу. Винайдений в XVI ст. Словник-довідник музичних термінів
  7. клапан — КЛА́ПАН, а, ч. 1. техн. Деталь механізму – накривка, що прикриває отвір, через який проходить пара, газ, рідина і т. ін. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (В. Словник української мови у 20 томах
  8. клапан — клапа́н (від нім. Кlарре) заслінка. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. клапан — КЛА́ПАН, а, ч. 1. У механізмі, машині — накривка, що прикриває отвір, через який проходить пара, газ, рідина тощо; хлипавка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (Еллан, II, 1958, 10); Запобіжний клапан; *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. клапан — Клапан, -на м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = клап і. Гол. Од. 22. Словник української мови Грінченка