група
див. багато
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- група — (невелика кількість осіб) гурт, громадка, розм. громада, ватага, діал. гурма. Словник синонімів Полюги
- група — гру́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- група — 1. Сукупність індивідів, об’єднаних певною спільною ознакою: спільним просторовим і часовим буттям, діяльністю, економічними, демографічними, психологічними і іншими характеристиками. Словник із соціальної роботи
- група — Гурт, громада, компанія, осередок, товариство; (суспільна) угруповання, середовище; групка; пор. ФРАКЦІЯ. Словник синонімів Караванського
- група — -и, ж. 1》 Кілька осіб, тварин або предметів, що знаходяться разом, близько один біля одного. 2》 Сукупність предметів, речовин, явищ і т. ін., внутрішньо об'єднаних на основі спільності, подібності властивостей, ознак і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- група — Гурт, гурток, гурточок, див. плеяда Словник чужослів Павло Штепа
- група — 1. Частина оркестру, що об’єднує музикантів, які грають на однорідних інструментах — струнних, дерев’яних духових, мідних духових, ударних тощо. 2. В естрадній практиці термін... Словник-довідник музичних термінів
- група — (англ. group) двоє чи більше людей, котрі взаємодіють одне з одним таким чином, що кожен із них одночасно і впливає на іншого, і зазнає його впливу. Економічний словник
- група — АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи — ансамблі пісні й танцю (М. Рильський). Словник синонімів української мови
- група — Гру́па, -пи, -пі; гру́пи, груп (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- група — ГРУ́ПА, и, ж. 1. Кілька осіб, тварин або предметів, що знаходяться разом, близько один біля одного. І вся ця група гір од низу до самісінького верху заросла густим ялиновим лісом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах