груповий

СПІ́ЛЬНИЙ (який виконується, здійснюється, проявляється усіма — в суспільстві, групі, колективі), КОЛЕКТИ́ВНИЙ, СУКУ́ПНИЙ, ГУРТОВИ́Й, СУМІ́СНИЙ, ЗГРА́ЙНИЙ поет.; ГРУПОВИ́Й (який здійснюється групою осіб); КОЛЕГІА́ЛЬНИЙ (перев. про ухвалу, обговорення і т. ін.); ОБ'Є́ДНАНИЙ (який є наслідком згуртування, єднання); ЗАГА́ЛЬНИЙ (у якому беруть участь усі присутні); ПЛЕНА́РНИЙ (за участю всіх, хто є на конференції, з'їзді тощо). (Парвус:) Я дбав за спільну справу (Леся Українка); Поряд з відомими .. народними творцями ми бачимо й незчисленні приклади колективної творчості (М. Рильський); Є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала (П. Тичина); Темний ліс дубовий. Далеко чуть пісню гуртову (І. Карпенко-Карий); Сумісне життя; Як дотикаються холодних рук моїх Недбало й сміливо вродливиць городських Віддавна нетремтячі руки, — В кружінні зграйному на око я тону, А сам викохую я мрію осяйну (М. Зеров); Потім ішли групові фотографії заводських ополченців (В. Кучер); Колегіальне рішення; Об'єднані зусилля всіх сил, що борються за мир; Зараз вийшов Балабуха, й розмова стала загальною (І. Нечуй-Левицький); Пленарне засідання.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. груповий — групови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. груповий — [груповий] м. (на) -вому/-поув'ім, мн. -поув'і Орфоепічний словник української мови
  3. груповий — -а, -е. Прикм. до група 1). Групова квота — різновид виборчої квоти; підраховується шляхом поділу кількості поданих голосів на кількість мандатів з подальшим доданням одиниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. груповий — ГРУПОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гру́па 1. Потім ішли групові фотографії заводських ополченців (Кучер, Чорноморці, 1956, 145); На фермах налагоджено групове утримання свиней (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах