Словник української мови в 11 томах

гряділь

ГРЯДІ́ЛЬ, я, ч. Частина плуга — подовжній брус, до якого причіплюється ніж, упряжний гак і т. ін.

З досвіду селянин знав, що гряділь, цю основну частину плуга, треба робити з міцного дерева (по можливості з дуба), і підбирав для цього дерево діаметром 10-12 см (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 36);

Попеляк порався — прив’язував гряділь до теліжок, потім перевернув плуга лемешем набік і готовий був рушити з двора (Чендей, Вітер.., 1958, 138).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гряділь — гряді́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гряділь — -я, ч. Частина плуга – подовжній брус, до якого причіплюються ніж, упряжний гак і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гряділь — Гряділь, -ля м. = граділь. Угор. Вас. 199.  Словник української мови Грінченка