гріховний

ГРІХО́ВНИЙ, а, е, заст. Який порушує релігійно-моральні догми, настанови і т. ін.

[Меропія:] Що ж то скаже отець Модестій, як, борони боже, довідається про це гріховне гульбище (Н.-Лев., II, 1956, 505);

// Який веде до гріха; схильний до гріхів (у 2 знач.).

Такі явища капіталістичного світу, як кризи, безробіття, війни тощо, фундаменталісти намагаються приписати гріховній емоціональності людської природи (Наука.., 5, 1958, 60);

// Який виражає схильність до гріхів.

Чоло в неї випукле, чорні очі одночасно святі і гріховні (Стельмах, Хліб.., 1959, 83).

Значення в інших словниках

1. гріховний — гріхо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гріховний — (намір) недозволенний, не подобний, (погляд) рел. геретичний, зап. єретичний; (- думки) спокусливий; пор. ГРІШНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. гріховний — -а, -е, заст. Який порушує релігійно-моральні догми, настанови і т. ін. || Який веде до гріха; схильний до гріхів (у 2 знач.). || Який виражає схильність до гріхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гріховний — ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.).  Словник синонімів української мови
5. гріховний — Гріховний, -а, -е Грѣховный, грѣшный. Гріховного пестування старе тіло просить. Шевч. 403.  Словник української мови Грінченка