гріховний

ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.). (Маруся:) З того безталанного дня,.. як уздріла я його, мучать мене помисли лукаві, у три ряди облягли грішні думки (Панас Мирний); Неправедне життя; Немила тобі розкіш неправедна (М. Зеров); Жадна нечиста думка не засмітила їй серця (М. Коцюбинський); (Панас (пада перед іконою навколішки):) Согрішив я, окаянний! (М. Кропивницький); Я знаю: нечестиве те кохання (А. Кримський); (Меропія:) Що ж то скаже отець Модестій, як, борони Боже, довідається про це гріховне гульбище (І. Нечуй-Левицький). — Пор. амора́льний.

Значення в інших словниках

1. гріховний — гріхо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гріховний — (намір) недозволенний, не подобний, (погляд) рел. геретичний, зап. єретичний; (- думки) спокусливий; пор. ГРІШНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. гріховний — -а, -е, заст. Який порушує релігійно-моральні догми, настанови і т. ін. || Який веде до гріха; схильний до гріхів (у 2 знач.). || Який виражає схильність до гріхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гріховний — ГРІХО́ВНИЙ, а, е, заст. Який порушує релігійно-моральні догми, настанови і т. ін. [Меропія:] Що ж то скаже отець Модестій, як, борони боже, довідається про це гріховне гульбище (Н.-Лев., II, 1956, 505); // Який веде до гріха; схильний до гріхів (у 2 знач.  Словник української мови в 11 томах
5. гріховний — Гріховний, -а, -е Грѣховный, грѣшный. Гріховного пестування старе тіло просить. Шевч. 403.  Словник української мови Грінченка