грішно

ГРІ́ШНО. Присл. до грі́шний.

[Меропія:] Ой лишечко моє! Ой гріх мій! Як же тут на Подолі грішно живуть! (Н.-Лев., II, 1956, 505);

// у знач. присудк. сл. Соромно, недобре (при вираженні докору, осуду).

Хто його знає, чи буду вдруге в Сіцілії, і грішно було б не скористатись з нагоди [побувати в Мессіні] (Коцюб., III, 1956, 355).

Значення в інших словниках

1. грішно — грі́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. грішно — Присл. до грішний. || у знач. присудк. сл. Соромно, недобре (у вираженні докору, осуду).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грішно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик.  Словник синонімів української мови
4. грішно — Грішно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.  Словник української мови Грінченка