гульба

ГУЛЬБА́, и́, ж., розм. Веселе, галасливе гуляння, що супроводиться випивкою.

Гульба точилась до самого світу (Вовчок, І, 1955, 116);

Оселився староста в моїй хаті — захиталися стіни від гульби та пияцтва (Мур., Бук. повість, 1959, 156).

Значення в інших словниках

1. гульба — гульба́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гульба — ГУЛЬБИЩЕ див. ГУЛІ  Словник синонімів Караванського
3. гульба — -и, ж., розм. 1》 Веселе, галасливе гуляння, що супроводжується випивкою. 2》 діал. Осуд, несхвалення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гульба — I гулі, гулянка і гулянка, гуляння, гулятика, гульбисько, гульбище, гульбощі, гульки, гульня II див. веселощі  Словник синонімів Вусика
5. гульба — ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст.  Словник синонімів української мови
6. гульба — Гульба́, -би́, -бі́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. гульба — Гульба, -би ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).  Словник української мови Грінченка