гумований
ГУМО́ВАНИЙ, а, е. Просякнутий гумовою речовиною.
Курбала спинився, поглянув на верткого чорнявого юнака.., закутаного в блискучу гумовану одіж (Досв., Вибр., 1959, 194);
Таня рвучко підвелася. Гумований дощовик засичав на ній (Коп., Вибр., 1953, 140).
Словник української мови (СУМ-11)