гумористичний
ГУМОРИСТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до гу́мор 1.
Якщо автор осміює ті чи інші хиби в людині, якій він разом з тим симпатизує, то сміх його має характер гумористичний (Укр. літ., 8,1957,187);
// Пройнятий гумором; з гумором.
Брак подробиць він умів поповнювати своїми гумористичними коментарями (Жур., Звич. турботи, 1960, 37).
2. Який містить у собі гумор (у 2 знач.).
Аліна сиділа на кормі й неприховано сумувала, удаючи, що читає гумористичний журнал (Ю. Янов., II, 1954, 91).
Словник української мови (СУМ-11)