густота

ГУСТОТА́, и́, ж. Властивість і стан за знач. густи́й 1-3.

По густоті гілок можна визначити, де північ (Фіз. геогр., 5, 1956, 11);

Порівняно до інших областей Лісостепу України в західних областях більша густота населення (Колг. Укр., 9, 1956, 8);

Кашу варять різної густоти: розсипчасту, в’язку і рідку (Укр. страви, 1957, 225).

Значення в інших словниках

1. густота — густота́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. густота — див. ГУСТИНА.  Словник синонімів Караванського
3. густота — -и, ж. Властивість і стан за знач. густий 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. густота — ГУСТОТА́ (кількість однорідних предметів, частинок тощо на одиницю виміру площі), ЩІ́ЛЬНІСТЬ, ГУСТИНА́, ГУ́СТІСТЬ, ГУЩИНА́. Найменша густота населення (на Україні) в південних областях (І.  Словник синонімів української мови