гуцули
ГУЦУ́ЛИ, ів, мн. (одн. гуцу́л, а, ч.; гуцу́лка, и, ж.). Етнографічна група українців, що живуть у гірських районах західних областей України.
Там [у Галичині] здавна живуть гуцули, люди сміливі, вродливі і дужі (Вас., II, 1959, 397);
Гуцулка в садку біля хати Вишиває сорочку мені (Нагн., Пісня.., 1949, 71).
Словник української мови (СУМ-11)