гібон
ГІБО́Н, а, ч. Мавпа середніх розмірів з дуже довгими руками, що належить до роду людиноподібних.
Серед сучасного тваринного світу найближчі до людини за біологічними ознаками вищі мавпи: шимпанзе, орангутанг, гібон і горила, що живуть у тропічних зонах земної кулі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 10).
Словник української мови (СУМ-11)