1. Словник української мови в 11 томах

гібон

ГІБО́Н, а, ч. Мавпа середніх розмірів з дуже довгими руками, що належить до роду людиноподібних.

Серед сучасного тваринного світу найближчі до людини за біологічними ознаками вищі мавпи: шимпанзе, орангутанг, гібон і горила, що живуть у тропічних зонах земної кулі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гібон — гібо́н іменник чоловічого роду, істота мавпа Орфографічний словник української мови
  2. гібон — -а, ч. Мавпа середніх розмірів з дуже довгими руками, що належить до роду людиноподібних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гібон — ГІБО́Н, а, ч. Людиноподібна мавпа середніх розмірів із дуже довгими руками, що належить до родини гібонових і поширена у тропічних лісах Південно-Східної Азїї. Словник української мови у 20 томах
  4. гібон — А, ч. Негарна людина. Гібон твій новий хлопець... Словник сучасного українського сленгу
  5. гібон — гібо́н (англ. gibbon) рід людиноподібних мавп. Поширені у тропічних лісах Південної Азії, на островах Калімантан, Суматра, Ява. Словник іншомовних слів Мельничука