гібрид

ГІБРИ́Д, а, ч. 1 Тваринний або рослинний організм, виведений за допомогою гібридизації.

В результаті схрещування двох не зовсім подібних рослин у природі завжди утворюються нові рослини — мішанці, або так звані гібриди (Юним мічур.., 1955, 24);

Селекціонери одержали гібриди абрикоса, вишні, смородини, агрусу й інших плодових та ягідних рослин (Рад. Укр., 5.1 1955, 1);

З Біловезької Пущі завіз він [Клименко] сюди зубрів, з долин Міссісіпі, з-під ножа американських браконьєрів, вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів — гігантів зубробізонів (Гончар, Таврія.., 1957, 184).

2. перен., розм. Помісь.

Саме найменування.. — українсько-німецькі націоналісти — звучить, як назва якогось огидного гібрида (Рильський, III, 1956, 35);

— Сердита, видимо, у вас сусідка? — Та як вам сказати! Характер правильний — гібрид кобри з ящіркою (Вишня, 1, 1956, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гібрид — гібри́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гібрид — (організмів) мішанець; (що псує породу) жм. переводня, покруч, суржик. Словник синонімів Караванського
  3. гібрид — [г'ібрид] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. гібрид — -а, ч. 1》 Тваринний або рослинний організм, виведений за допомогою гібридизації. 2》 перен., розм. Помісь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гібрид — Покруч, тума, суржик, (вона) суржанка, див. метис, ублюдок Словник чужослів Павло Штепа
  6. гібрид — ГІБРИ́Д, а, ч. 1. Тваринний або рослинний організм, виведений за допомогою гібридизації. У результаті схрещування двох не зовсім подібних рослин у природі завжди утворюються нові рослини – мішанці, або так звані гібриди (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. гібрид — гібри́д (від лат. hibrida – помісь) статеве потомство від схрещування двох організмів з різною спадковістю (генотипами). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. гібрид — Організм, отриманий від схрещення 2-х генетично відмінних організмів; може перевершувати життєстійкість і плодючість батьківських форм (гетерозис). Універсальний словник-енциклопедія
  9. гібрид — I. ПО́МІСЬ (окрема тварина чи рослина, що походить від схрещування різних видів, порід, сортів), ГІБРИ́Д, МЕТИ́С спец., ПО́КРУЧ розм., ПОКРУ́ЧЧЯ розм., ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ діал. Влітку Гопак на цепу сидить, взимку зайців ганяє для свого хазяїна. Словник синонімів української мови