гільзовий —
гі́льзовий прикметник
Орфографічний словник української мови
гільзовий —
-а, -е. Прикм. до гільза.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гільзовий —
ГІ́ЛЬЗОВИЙ, а, е. Прикм. до гі́льза. – А ви курите? – запитав він, побачивши на столі повну гільзову коробку цигарок (В. Підмогильний); // Зробл. з гільзи. На столі горіла гільзова лампа (О.
Словник української мови у 20 томах
гільзовий —
Гільзовий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)