гіренький
ГІРЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш. до гірки́й 3.
— Досить одну кумпапію [циган] зачепити, то всіх маєш ворогами. Ой, світе мій гіренький! (Фр., II, 1950, 33);
— Хоче мене з дітьми з торбами на старість пустити. Світку ти мій гіренький! (Март., Тв., 1954, 69).
Словник української мови (СУМ-11)