гірник
ГІРНИ́К, а́, ч.
1. Робітник гірничої промисловості.
Гірник працює в глибині подоланих шарів, і слава йде по стороні про доблесть шахтарів (Уп., Вірші.., 1957, 75).
2. Гірничий інженер або слухач гірничого учбового закладу.
Словник української мови (СУМ-11)