Словник української мови в 11 томах

гітов

ГІ́ТОВ, а, ч.. Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гітов — гі́тов іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гітов — -а, ч. Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гітов — ГІ́ТОВ, а, ч., мор. Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням. У кожному шкотовому куті прямого паруса передбачений свій гітов (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах