гітов

ГІ́ТОВ, а, ч., мор.

Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням.

У кожному шкотовому куті прямого паруса передбачений свій гітов (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гітов — гі́тов іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гітов — -а, ч. Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гітов — ГІ́ТОВ, а, ч.. Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням.  Словник української мови в 11 томах