давальник

ДАВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто дає що-небудь.

Унадився Остап до села Рудівки, — і не щедрість давальників була тому причиною (Бурл., О. Вересай, 1959, 27).

Значення в інших словниках

1. давальник — дава́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. давальник — -а, ч. Той, хто дає що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови