1. Словник української мови в 11 томах

давальник

ДАВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто дає що-небудь.

Унадився Остап до села Рудівки, — і не щедрість давальників була тому причиною (Бурл., О. Вересай, 1959, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давальник — дава́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. давальник — -а, ч. Той, хто дає що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови