давалець

ДАВА́ЛЕЦЬ, льця, ч., розм., рідко. Те саме, що дава́льник.

-Це справді знайшовся гарний давалець: роботи дає багато, а харч дає видавцем (Н.-Лев., II, 1956, 250).

∆ Дава́льний відмі́нок, грам. Відмінок, який відповідає на питання: кому? чому?

Розрізняють шість відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний і місцевий (Курс сучасної укр. літ. мови, 1, 1951, 306).