давнісінько
ДАВНІ́СІНЬКО, присл., розм. Дуже давно.
— Хочете душу узяти, зараз вам її і заручу.. — Душу! Та вона вже давнісінько моя (Кв.-Осн., II, 1956, 243).
Словник української мови (СУМ-11)ДАВНІ́СІНЬКО, присл., розм. Дуже давно.
— Хочете душу узяти, зараз вам її і заручу.. — Душу! Та вона вже давнісінько моя (Кв.-Осн., II, 1956, 243).
Словник української мови (СУМ-11)