давнішній
ДА́ВНІШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що да́вній 1-3.
Марійка розтлумачує дідові: — Це, — каже, — дідусю, вистава про давнішні часи (Жур., Вечір.., 1958, 343);
Там, у кутку, троє завели річ про теперішнє життя трудне.., а четверті про давнішнє гуторили (Мирний, II, 1954, 229);
Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений (Н.-Лев., II, 1956, 401);
Давнішнє бажання оволоділо ним (Шиян, Гроза.., 1956, 202).
Словник української мови (СУМ-11)