далекомір
ДАЛЕКОМІ́Р, а, ч., спец.. Оптичний, радіотехнічний або акустичний прилад для визначення відстані без вимірювання її безпосередньо на місцевості або у просторі.
Ми можемо виміряти його [світила] видиме зміщення на фоні далеких зірок і, як за допомогою звичайного далекоміра, обчислити відстань до нього (Бесіди про всесвіт, 1953, 36);
Коли Голуб одривався від окулярів далекоміра, Вихор тряс його за плече (Кучер, Чорноморці, 1956, 57).
Словник української мови (СУМ-11)