Словник української мови в 11 томах

далекомір

ДАЛЕКОМІ́Р, а, ч., спец.. Оптичний, радіотехнічний або акустичний прилад для визначення відстані без вимірювання її безпосередньо на місцевості або у просторі.

Ми можемо виміряти його [світила] видиме зміщення на фоні далеких зірок і, як за допомогою звичайного далекоміра, обчислити відстань до нього (Бесіди про всесвіт, 1953, 36);

Коли Голуб одривався від окулярів далекоміра, Вихор тряс його за плече (Кучер, Чорноморці, 1956, 57).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. далекомір — далекомі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. далекомір — -а, ч., спец. Оптичний, радіотехнічний або акустичний прилад для визначення відстані без вимірювання її безпосередньо на місцевості або у просторі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. далекомір — Прилад для вимірювання відстані; розрізняють д. оптичні (напр., далековид із горизонтальними поділками в полі зору окуляра), що переважно є частиною геодезичних і навігаційних приладів, фотоапаратів; електромагнітні...  Універсальний словник-енциклопедія
  4. далекомір — ДАЛЕКОМІ́Р (прилад для визначення відстані), ТЕЛЕМЕ́ТР. Лазерний далекомір; Стереоскопічний телеметр.  Словник синонімів української мови