Словник української мови в 11 томах

далекозорість

ДАЛЕКОЗО́РІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. далекозо́рий.

Далекозорість характеризується тим, що людина добре бачить далекі предмети, але не розрізняє близьких, наприклад, букв у книжці (Анат. і фізіол. люд., 1957, 157);

Всі сиділи, зачаровані далекозорістю свого комісара (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 198).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. далекозорість — далекозо́рість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. далекозорість — -рості, ж. Властивість за знач. далекозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. далекозорість — Вада зору, неможливість чіткого бачення зблизька через укорочення передньо-задньої осі ока; д. коригується опуклими скельцями.  Універсальний словник-енциклопедія