далекозорість
ДАЛЕКОЗО́РІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. далекозо́рий.
Далекозорість характеризується тим, що людина добре бачить далекі предмети, але не розрізняє близьких, наприклад, букв у книжці (Анат. і фізіол. люд., 1957, 157);
Всі сиділи, зачаровані далекозорістю свого комісара (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 198).
Словник української мови (СУМ-11)