даленіти
ДАЛЕНІ́ТИ, і́є, недок.
1. Здалека виднітися, мріти.
Темні гори даленіли у вечірній млі (Гонч., Вибр., 1959, 182).
2. Відходити далеко, в далечінь; віддалятися.
Постать її зменшувалась, даленіла і зрештою зникла (Руд., Вітер.., 1958, 438);
Він не спускав очей з постаті Семена Лехмана, що даленіла і маліла на його очах (Турч., Зорі.., 1950, 48);
Літо даленіє, даленіє літо, і шепочуть з вітром запізнілі квіти (Сос., Солов. далі, 1957, 115).
Словник української мови (СУМ-11)