даленіючий
ДАЛЕНІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до далені́ти.
Полинути б, вітре, з тобою ..І в млі снігового простору Оглянути весь небокрай — Карпат даленіючі гори І тихий південний Дунай (Ус., Дорогами.., 1951, 220);
Кожному свої думи, свої мрії навіяли оті .. даленіючі птахи… (Гончар, І, 1954, 104);
Настороженим слухом вловив десь далеко на вулиці даленіючі кроки нежданого гостя (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 90).
Словник української мови (СУМ-11)