даленіючий

ДАЛЕНІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до далені́ти.

Полинути б, вітре, з тобою ..І в млі снігового простору Оглянути весь небокрай — Карпат даленіючі гори І тихий південний Дунай (Ус., Дорогами.., 1951, 220);

Кожному свої думи, свої мрії навіяли оті .. даленіючі птахи… (Гончар, І, 1954, 104);

Настороженим слухом вловив десь далеко на вулиці даленіючі кроки нежданого гостя (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 90).