Словник української мови в 11 томах

далечина

ДАЛЕЧИНА́, и́, ж. Те саме, що далечі́нь 1.

Розіслалися лани широкими килимами, ховаючи свої краї аж там, .. де блакитний край неба зливається з темно-зеленою далечиною (Мирний, IV, 1955, 316);

Зі Львова до Стопчатова — Усю далечину Пройшов я пішки з друзями Через Галичину (Павл., Бистрина, 1959, 75).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. далечина — далечина́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. далечина — Далечінь, далеч, далекість, далина, далекий світ <�даль>, віддалина.  Словник синонімів Караванського
  3. далечина — -и, ж. Те саме, що далечінь 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. далечина — див. далечінь  Словник синонімів Вусика
  5. далечина — ДАЛЕЧІ́НЬ (далекий простір, край), ДАЛЕЧИНА́, ДА́ЛЕЧ, ДАЛИНА́, ДАЛЬ, ВІДДА́ЛИНА поет., ДАЛЕ́КІСТЬ заст. Де Буг з Дніпром зливається, Там з кручі Станіслав Все дивиться, вдивляється У далину заграв, У далечінь світанку, У казку вечорів (М.  Словник синонімів української мови
  6. далечина — Далечина́, -ни́, -ні́, -но́ю і далечиня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)