дамба
ДА́МБА, и, ж. Гідротехнічна або дорожня споруда у вигляді валу для зберігання води у водоймищах, захисту низин від затоплення і т. ін.
Працюють пліч-о-пліч селяни і армійські сапери, риють.. канави, нагортають дамбу з багнюки, втрамбовуючи її соломою (Гончар, Таврія.., 1957, 712).
Словник української мови (СУМ-11)