дамка
ДА́МКА, и, ж. Шашка, яка після завершення свого ходу по шашковій дошці набуває права пересуватися на необмежену кількість кліток;
// діал. Шашка.
В пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Котл., І, 1952, 77);
Почав [Рубін] часто бувати у них, грав з хазяїном у дамки (Сенч., Опов., 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)