дантист

ДАНТИ́СТ, а, ч. Зубний лікар.

Заболів зуб. Лікар (дантист) дивується, з чого такі довгі наслідки, і поясняє те загальним станом організму (Л. Укр., V, 1956, 339);

Він почував себе не цілком певно, коли йому випадало.. братись за роботу дантиста (А.-Дав., За ширмою, 1963, 62).

Значення в інших словниках

1. дантист — данти́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дантист — -а, ч. Зубний лікар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дантист — див. дентист  Словник чужослів Павло Штепа
4. дантист — данти́ст → дентист  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. дантист — СТОМАТО́ЛОГ (зубний лікар), ДАНТИ́СТ.  Словник синонімів української мови
6. дантист — Данти́ст, -та; -ти́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)