даруночок

ДАРУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дару́нок.

Так утихає дитяча гамірлива забава, коли з’явиться між ними неня, що привезла даруночки з міста (Март., Тв., 1954, 137).

Значення в інших словниках

1. даруночок — дару́ночок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. даруночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до дарунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. даруночок — див. дар; подарунок  Словник синонімів Вусика