дарунок
ДАРУ́НОК, нка, ч. Річ, яку дарують; подарунок.
Посилаю Вам новорічний дарунок, другу частину «Fata morgana» (Коцюб., III, 1956, 382);
Споруджується тут [у Варшаві] величний будинок Палацу культури і науки — братерський дарунок радянського народу (Рад. Укр., 5.IX 1952, 4);
*Образно. Наші сиві сталевари Видають дарунок краю (Нагн., Слово.., 1954, 72);
// розм. Гостинець.
Дарунків не купувала, бо не було за що (Кобр., Вибр., 1954, 27).
Словник української мови (СУМ-11)