дачниця

ДА́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до да́чник.

— Та й дачниці, мовляв, як видко з листа, обридли вже тобі гірш за гірку редьку (Головко, II, 1957, 412).

Значення в інших словниках

1. дачниця — да́чниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дачниця — -і. Жін. до дачник.  Великий тлумачний словник сучасної мови