двадцятилітній
ДВАДЦЯТИЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що двадцятирі́чний.
Тут він пас панську худобу.. Та й хіба він сам, за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? (Коцюб., І, 1955, 339);
*Образно. Між пілотом і танкістом Дівчина стоїть .. То ж стоїть — двадцятилітня, Повна сміху, гроз і квітня — Молодість моя! (Мал., 1, 1956, 276).
Словник української мови (СУМ-11)