двадцятилітній
ДВАДЦЯТИЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що двадцятирі́чний.
Тут він пас панську худобу.. Та й хіба він сам, за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? (Коцюб., І, 1955, 339);
*Образно. Між пілотом і танкістом Дівчина стоїть .. То ж стоїть — двадцятилітня, Повна сміху, гроз і квітня — Молодість моя! (Мал., 1, 1956, 276).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двадцятилітній — двадцятилі́тній прикметник 20-лі́тній Орфографічний словник української мови