двадцятилітній

ДВАДЦЯТИЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що двадцятирі́чний.

Тут він пас панську худобу.. Та й хіба він сам, за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? (Коцюб., І, 1955, 339);

*Образно. Між пілотом і танкістом Дівчина стоїть .. То ж стоїть — двадцятилітня, Повна сміху, гроз і квітня — Молодість моя! (Мал., 1, 1956, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двадцятилітній — двадцятилі́тній прикметник 20-лі́тній Орфографічний словник української мови