двигнутися
ДВИГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся і ДВИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до дви́гатися.
*У порівн. Черкнулась криця об кремінь, спалахнула іскра, і стіни урвища немов двигнулись (Коцюб., 1, 1955, 346);
// куди, за ким — чим. Рушити, зрушити.
А бір стоїть, як і стояв, Стоїть, — нікуди не двигнеться (Щог., Поезії, 1958, 360);
Двигнулась за ним [Бурундою] монгольська сила, бродячи в воді з голосним плюскотом (Фр., VI, 1951, 125).
Словник української мови (СУМ-11)