двигнутися
ДВИГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся і ДВИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до дви́гатися.
*У порівн. Черкнулась криця об кремінь, спалахнула іскра, і стіни урвища немов двигнулись (Коцюб., 1, 1955, 346);
// куди, за ким — чим. Рушити, зрушити.
А бір стоїть, як і стояв, Стоїть, — нікуди не двигнеться (Щог., Поезії, 1958, 360);
Двигнулась за ним [Бурундою] монгольська сила, бродячи в воді з голосним плюскотом (Фр., VI, 1951, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двигнутися — двигну́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- двигнутися — Двигну́тися. Зрушитися, піти, почати рух. Зібрана і добре упорядкована маса, числяча однако ж не більше, як 40 до 50 тисяч голов, двигнулась відтак попри парлямент, музея, оперу (Б. Українська літературна мова на Буковині
- двигнутися — -нуся, -нешся і двинутися, -нуся, -нешся, док., розм. Однокр. до двигатися. || куди, за ким – чим. Рушити, зрушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двигнутися — Двигатися, -гаюся, -гаєшся, одн. в. двигнутися, -гнуся, -гнешся гл. 1) Двигаться, трогаться, двинуться. Св. Мр. XI. 23. Та ну, покинь, не двигайся, аже сам не донесеш. Кіевск. 2) Сотрясаться, сотрястись. Як ударили з гармати, так аж церква двигнулась. Кух. Словник української мови Грінченка